Харчова цінність

 

Равлики – це вишуканий делікатес для цінителів з усього світу. Їхня кулінарна та харчова цінність дедалі більше оцінюється, оскільки вони концентрують багато поживних речовин, мінералів, незамінних амінокислот, корисних жирних кислот, мають низьку калорійність, потужний афродизіак. В равликах відсутній холестерин. М’ясо равлика бадьорить краще за каву та покращує роботу кишечніка. Останні дослідження показують, що м’ясо равликів є одним із позитивних факторів харчування середземноморської дієти.

Хімічний склад замороженого м’яса равликів :

Волога, % 77,8

Суха речовина, % із якої: 22,2

-білок 9,2

-жир 0,6

-вуглеводи 11,3

-зола 1,1

Енергетична цінність, у:кКал/100 г 87,4 кДж/100 г 365,8

 

       Равлики в кулінарії

Смажені равликові мушлі були знайдені в багатьох археологічних розкопках. Це свідчить про те, що равликів вживали в їжу ще в доісторичні часи.

Витоки гелікокультури беруть свій початок із регіону Таркуїнія в Італії. Там вперше почали вирощувати римських равликів (вид Lumaca romana). Технологію описав Квінтус Фульвіус Ліппінус у 49 р. до н. е.), пізніше деякі нюанси розведення равликів згадував знаменитий римський вчений-енциклопедист і письменник Марк Теренцій Варрон у трактаті «Про сільське господарство». Варрон описав, що древні люди облаштовували поблизу своїх домівок спеціальні загороди й відгодовували равликів спельтою та ароматичними травами. У працях Плінія Старшого вказано, що римляни вважали ескарго елітною їжею і кращих равликів відбирали для подальшого розмноження. Історик описав перший «равликовий сад», де розводили різні види цих молюсків в окремих секціях.

У деяких країнах равликів активно застосовують у місцевої кулінарії. Святкові столи прикрашають стравами з равликів. Серед інших смачних і популярних страв – равлики в своїх раковинах, приправлені гарячим вершковим маслом, часником, цибулею, петрушкою і іншими травами, – один з найвідоміших делікатесів і визнаних кулінарних візитівок Франції.

З того моменту коли почався бум споживання органічних продуктів в Європі, прискіпливі споживачі стали частіше замислюватися над тим, з чого роблять їхнє улюблене блюдо. Як наслідок – з’явився попит на равликів.